/Files/images/proekti/vniki/віники.gif

/Files/images/proekti/vniki/скарб.JPG









1. За домінуючим видом проектної діяльності Дослідницький
2. За предметно – змістовою галуззю Міжпредметний
3. За кількістю учасників Груповий
4. За тривалістю діяльності Довгостроковий
5. За характером координації З безпосередньою координацією
6. Науковий керівник Осіпенко Юрій Віталійович
7. Консультанти Вчитель історії, укр. мови і літератури, завідуючий історико-краєзнавчим музеєм, архіваріус, майстри з в’язання віників.



Мета: простежити й дослідити процес технології вирощування сорго, процес виготовлення та шляхи реалізації і фінансової цінності віників;

розвивати вміння спостерігати за роботою майстрів, пізнавати, та вчитися відтворювати це ремесло кривоозерців;

формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в ланці, організовувати роботу інших;

виховувати шанобливе ставлення до національних і культурних надбань рідного краю.


Гіпотеза: «Хто забув звичаї своїх предків, той блукає по світу і не може знайти собі притулку»

Ключові слова: Кривоозерщини, старожили, верстат, сорго, лоза, шпагат, віник, «пасьмо», «лялька», оберіг, вінича.

Методи дослідження: робота з книгою, пошукова діяльність, екскурсія, консультація фахівців, робота з архівними документами, бесіди.

Мотивація дослідження і історія питання

Україна славиться ремеслами. У кожній області, районі, селі є щось своє. В одних займаються гончарством, в других виготовляють різноманітні вироби з дерева, прикрашаючи їх різьбою, треті славляться своїми вишивками. А наш Кривоозерський район має свій традиційний промисел, якому вже понад сто років – це виготовлення віників. Віника людина вперше взяла до рук, коли перейшла до осілого способу життя. У неї з’явилося постійне житло, в якому треба було підтримувати бодай сякий-такий порядок. Сталося це приблизно 9–10 тис. років тому — в епоху неоліту.

Колись віники робили з віниччя, яке росло на купах гною. До Великодня воно виростало на метр, його очищали, сушили. Також робили господарські віники, мітли з молодих гілочок різних кущів, надягали на довгу палицю, зв’язували - і замітали подвір’я.

Разом із пошуковцями етнографічного гуртка ми вирішили дослідити та відтворити процес виготовлення віника як одного з давніх ремесел Кривоозещини.

Назва ланки Завдання
1. Науковці Вивчити процес вирощування проса
2. Дослідники Дослідити технологію виготовлення віників
3. Економісти З’ясувати шляхи реалізації віників та їх фінансову цінність
4. Етнографи Систематизувати матеріал про народні традиції, звичаї



Хід роботи над проектом

І. Етап передпроектної підготовки:

1. Визначено склад проектної групи учнів (по 5 чоловік у кожній).

2. Визначено тему напрямку роботи.

3. Визначено об’єкт дослідження – віник.

4. Вибрано наукових керівників і консультантів.

5. Визначено проблемні задачі:

- підготувати усне повідомлення з фотоматеріалами;

- підготувати усне повідомлення з демонстраційними матеріалами;

- розробити бізнес – план і усне повідомлення;

- підготувати сценарій.

ІІ. Дослідницький етап:

1. Збір даних з використанням пошукових методів дослідження у місцевому історико – краєзнавчому музеї, архіві, бібліотеках, розповідей майстрів.

2. Аналіз дострокових джерел інформації і отриманих методом співставлення даних.

3. Обробка отриманих даних.

4. Підготовка висновків.

5. Оформлення результатів дослідження, підготовка до підсумкового звіту.

ІІІ. Оформлення результатів досліження:

І група – фотовиставка;

ІІ група – демонстраційний матеріал;

ІІІ група – бізнес-план;

ІV група – народознавчий сценарій.

ІV. Представлення результатів дослідження

Хто зберіг любов до краю
І не зрікся роду,
Тільки той віддав всю душу,
Все, що зміг, народу.
О. Олесь


Ланка «Науковці»

Наша ланка працювала над технологією вирощування проса (сорго), з якого виготовляють віники.

Усне повідомлення:

Дорослі майстри говорять, що зв'язати віник - це найлегше. Трудомістка робота - виростити та обмолотити просо. Його сіють у травні - причому, деякі родини гектарами збирають у серпні, а на верстат злак потрапляє лише в зимку. Люди, які займаються вирощуванням та виготовленням віників, говорять, що просо щороку виростає різне. Тому віники - такий самий вінтажний продукт, як вино. Спеціаліст легко розрізнить віник із торішнього врожаю та попередніх років.

Просо(сорго) - кормова, продовольча і технічна культура. Зерно використовується для приготування комбікормів і як концентрований корм для свиней, корів, коней і птиці. Сорго є важливою продовольчою культурою.

Просо теплолюбна рослина . Насіння проростає при мінімальній температурі 12-13 С. Сходи проса дуже чутливі до низьких температур. Вони гинуть при температурі мінус 2°С. Сорго добре росте і розвивається при температурі 30-35°С, легко переносить спеку до 40°С. Для його дозрівання потрібна сума ефективних температур 2200-2500°С.

Просо не вимогливе до ґрунтів, добре росте на важких і легких ґрунтах. Найбільш придатними для нього є добре прогріті, пухкі, аеровані ґрунти. Переносить підвищену засоленість. На початку вегетації росте повільно (4-5 тижнів) і пригнічується бур'янами.

У сівозміні сорго вирощують по чорному або зайнятому пару після кукурудзи, озимої пшениці та зернобобових культур. Витримує повторні посіви і може тривалий час вирощуватись на постійних ділянках.

Сіють просо на віники спеціальними сівалками, виготовленими в основному народними умільцями, або розсівають старим дідівським способом з руки. Після сівби поле коткують для швидкого проростання насіння. Через 3-4 дні після сівби, коли бур'яни знаходяться в фазі білої ниточки, проводять досходове боронування. По сходах, для боротьби з бур'янами, посіви боронують при з'явленні 3-4 листків на рослинах сорго. Прополюють сходи сорго за допомогою мотик та різноманітних ручних культиваторів куплених в магазинах або виготовлених в основному власноруч.

Просо на віники збирають у кінці воскової стиглості зерна, зрізуючи верхню частину рослин 60-70 см завдовжки. Зерно з волотей одні обмолочують на спеціальних молотильних верстатах виготовлених умільцями інші за допомогою велосипедних коліс або вичісують дужкою від відра, а обмолочену сировину досушують, сортують для виготовлення віників та щіток.

Висновок:

Працюючи в групі, ми дійшли висновку, що процес вирощування проса, з якого виготовляють віники, надзвичайно складний і цікавий.


Додаток 1- фотоматеріали


Ланка «Дослідники»

Ми працювали над технологієювиготовлення віників.

Усне повідомлення:

Зимовий перід - це сезон в'язання віників. Наші земляки виготовляють переважну більшість віників, які щодня беруть до рук українські господині. За рік власники солідних плантацій роблять до 5-10-ти тисяч віників. Сплести віник - справа нехитра. Це може зробити навіть дитина. Три пучки з проса, яке називається «пасьмо» або «лялька», обтискаються на спеціальному верстаті, а потім перев'язуються лозою. Лоза – особлива рослина, вона відганяє від хати злі сили та хвороби. Для оберегів потрібна чиста лоза. Вона повинна бути зеленуватого або червонуватого кольору. Така лоза не ламається. Коли лоза ще свіжа, її слід відмочити. Лозу для віників люди ріжуть по долинах, ярах та болотах або купують на базарі . Пучок коштує 15—20 гривень. Тоді лозину розділяють ножем та спеціальними колунами на три-чотири частини. Останнім часом при виготовленні віників замість лози майстри використовують шпагат.

Коли віник ламається, то господиня повинна знати, що вона його не правильно зберігала. Для того щоб віник не ламався, його завжди потрібно поливати кип’ятком (поставити, полити, потім розправити).

Висновок:

Таким чином, ми зрозуміли, що технологія виготовлення віників – це своєрідне мистецтво, яке потребує вміння, терпіння і наполегливості.

Додаток 2 –демонстраційний матеріал


Ланка «Економісти»

Наша ланка досліджувала шляхи реалізації віників та їх фінансову цінність. Нижче подаємо результат цього дослідження.

У Кривоозерському районі підприємств майже немає, тому домінує сільськогосподарське виробництво. Більшість наших односельців змушені для покращення свого фінансового становища займатися виготовленням та продажем віників, щіток, оберегів.

Ще за радянських часів віник коштував спочатку 50 копійок, а згодом - карбованець. Місцеві жителі швидко оцінили вигоду, й почали в’язати віники. Людина, яка вперше заїде в села району, може бути дуже здивована, побачивши дерева, ворота, стовпи, до яких прикріплені віники. Причому, різного розміру та призначення. Стандартні віники - головний товар Кривоозерщини, обов’язково з червоною робочою частиною, ошпарені солоною водою - для товарного вигляду, так віник стає пухнастим. Продавати віники - вигідно. Жителі району розвозять їх по всій Україні. Звідси віники йдуть до Києва, Дніпропетровська, Донецька, і навіть в Росію - через Луганськ. Щоправда нині - сезон в'язання, а не продажу. Ринок перенасичений віниками, тому ціна дещо впала. Досвідчені майстри, якщо є можливість, в даний час притримують свої вироби вдома. Продавати їх почнуть з весни. Як стверджують селяни, у Києві за одну поїздку можна заробити аж до десяти тисяч гривень. "Фірма віників не в'яже" - прислів'я, незрозуміле для кривоозерців. Воно тут щонайменше не актуальне.

У Кривоозерському районі підприємств майже немає, тому домінує сільськогосподарське виробництво. Більшість наших односельців змушені для покращення свого фінансового становища займатися виготовленням та продажем віників, щіток, оберегів.

Ще за радянських часів віник коштував спочатку 50 копійок, а згодом - карбованець. Місцеві жителі швидко оцінили вигоду, й почали в’язати віники. Людина, яка вперше заїде в села району, може бути дуже здивована, побачивши дерева, ворота, стовпи, до яких прикріплені віники. Причому, різного розміру та призначення. Стандартні віники - головний товар Кривоозерщини, обов’язково з червоною робочою частиною, ошпарені солоною водою - для товарного вигляду, так віник стає пухнастим. Продавати віники - вигідно. Жителі району розвозять їх по всій Україні. Звідси віники йдуть до Києва, Дніпропетровська, Донецька, і навіть в Росію - через Луганськ. Щоправда нині - сезон в'язання, а не продажу. Ринок перенасичений віниками, тому ціна дещо впала. Досвідчені майстри, якщо є можливість, в даний час притримують свої вироби вдома. Продавати їх почнуть з весни. Як стверджують селяни, у Києві за одну поїздку можна заробити аж до десяти тисяч гривень. "Фірма віників не в'яже" - прислів'я, незрозуміле для кривоозерців. Воно тут щонайменше не актуальне. Завершенням нашої роботи є варіант бізнес-плану

Додаток 3 - бізнес-плану

Висновок:

Ми зробили висновки, що виготовляти віники прибутково. Але для того щоб продати виготовлений віник, необхідно важко працювати цілий рік, від весни до весни.

Ланка «Етнографи»

Ми ознайомимо з народними традиціями, звичаями, загадками, говірками, приказками, легендами, які пов’язані з віниками. Знайомство відбудеться у формі запитань і відповідей. Для цього ми в групі поділилися. Одні складали запитання, а інші - шукали відповіді на них. Таким чином, у нас вийшла своєрідна заочна екскурсія по фольклорних джерелах, пов’язаних з виготовленням віників.

1 учень. Український оберіг – це найдавніший символ щастя, що уособлює традиції, мудрість роду та передається з покоління в покоління від матері до дочки, від батька до сина.

2 учень. Як ви вважаєте, де бере початок традиція захищати свій дім оберегами ?

3 учень. Традиція захищати свій дім оберегами - віниками, віночками і т.д. сходить у сиву давнину. Люди вірили, що в кожному домі живе домовик, якого потрібно задобрювати, інакше він почне сердитися і шкодити мешканцям дому. У домовика перетворювався шанований член родини, який помирав, але далі опікав родину, турбувався про її добробут, домашніх тварин. Щоб вмилостивити свого домовика, люди залишали йому щось смачненьке у закутках та вішали в домі "українські обереги" - так звані символічні подарунки домовику, щоб він завжди був задоволений і допомагав сім'ї в господарстві.

4 учень. Віник-«оберіг» на перший погляд-звичайний віник із необмолоченого або обмолоченого проса. На нього приклеєні невибагливі предмети, звичні для кожного з нас: торбинки з зерном, коси та мотузки із мішковини, мініатюрні гончарні вироби, дерев’яні фігурки та віконця, композиції з вареників, грибів, фруктів, маківок, насіння різних рослин.

5 учень. Що повинно бути на справжньому оберезі ?

1 учень. Кукурудза, горох, квасоля, які гарантують багатство та достаток в домі.

2 учень. Пучечки висушених трав, які символізують довголіття.

3 учень. Червоний перець, який обіцяє пристрасть та палке кохання

4 учень. Горіх, часник, цибуля - здоров'я на довгі літа.

5 учень. Монети - успіх у справах, достаток у сім'ї.

1 учень. Хліб (мається на увазі колоски чи зерна пшениці) - злагода у домі.

2 учень. Насінини, зернятка соняшника є запорукою сімейного щастя та благополучного поповнення в родині.

3 учень. Як ви вважаєте, для чого віник біля вхідних дверей ставлять ручкою донизу?

4 учень. Я вважаю, що його так слід ставити тому, щоб він довше був цілим і не псувалась його "замітаюча" частина. Якщо віник будемо постійно неправильно ставити - він буде швидко псуватись. Результат - грандіозні фінансові витрати на нові віники.

5 учень. А ядумаю тому, що віник є символом, що оберігає від зла, що входить в будинок. Його ставлять ручкою вниз тільки біля вхідних дверей з боку вулиці. Люди вірять, що в цьому положенні він володіє здатністю приносити в дім гроші та зупиняти нечисту силу на порозі будинку.

1 учень. На Русі було прийнято щорічно міняти обрядовий віник, викидаючи його на перехрестя доріг. Вважалося, що з віником ідуть біди, що накопичилися протягом року. Чим кращий та акуратніший Ваш віник, тим значніша його сила.
Зневага, що виникла в післяреволюційний період до духовної культури народу, привела до того, що ми часом краще знаємо про основи, наприклад, буддизму, чим про погляди власних предків. Ми у всіх подробицях знаємо про єгипетських, грецьких і римських богів, не знаючи імен слов'янських богів. Тим часом пошана до національної культури є основою самосвідомості народу.

2 учень. Як ви вважаєте, де вішають віник-«оберіг» у квартирі?

3 учень. Віник-«оберіг» можна повісити в будь-яке місце квартири. Але прийнято вважати, що домовик частіше знаходиться на кухні, біля вогнища. Тому бажано вішати «оберіг» на кухні. Усередині будинку віник вішають тільки ручкою догори.

4 учень. Які звичаї ви знаєте, де використовувався б віник?

5 учень. Спрадавна на Русі було прийнято символічно обмітати обрядовим віником кути будинку за годинниковою стрілкою.

1 учень. Віник, яким у чистий четвер обмітали хату, ставав «чистим». Його ховали на горище, щоб при нагоді обмести капустяну розсаду від гусені.

2 учень. На Благовіщення дівчата намагалися до схід сонця розплести волосся, обійти довкіл оселі й тричі замести в хаті долівку. Сміття разом з віником відносили до річки. Набравши там у відерце води, скроплювали нею те місце, де мали садити капусту, бо вона потім не слизнітиме.

3 учень. Віник, яким замітають у хаті після різдвяно-новорічних свят, вважається сприятливим на врожай. Бо все, що падає в цей час зі святкового столу на підлогу, нібито має магічну силу сприяти розмноженню. Передається вона й віникові, яким це замітають.

4 учень. Без віника не обходилися і під час випікання весільного коровая. Для цього запрошувалося від трьох до семи шанованих молодих жінок, які жили з своїми чоловіками в повній злагоді (розведених і вдовиць не брали). Короваї пекли в хаті і молодого, і молодої. Коровайниці приносили борошно, яйця, горілку, масло. Їхньою роботою керував старший сват: благословляв місити тісто, вливати в нього трохи горілки, брати коровай, садовити в піч, виймати й виносити в комору.

Коли тісто було готове, розкачували корж (підошву) діаметром один аршин (75 см), на який один біля одного наліплювали різні вироби з тіста — шишки, фігури птахів і тварин, квіти, сонце, місяць тощо. Посередині викладалася найбільша шишка, в яку втикали дві або п'ять стулених докупи свічок. Запаливши їх, просили якогось кучерявого (отже, щасливого) хлопця вимести піч віником і посадити коровай дерев'яною лопатою.

5 учень. На голодну кутю метуть хату, несуть сміття на двір і розкидають його по снігу. А віник розв’язують і його прутики встромляють у сніг, примовляючи: ”Мела віником дві неділі, щоб розвився сад на два годи”.

1 учень. Обрядовий віник притуляли до узголів'я породіллі і колиски немовляти, обмітали хворого, розчищали дорогу женихові і нареченій. Цей предмет використовували в обрядах для збільшення врожаю, при збитті масла, а також, щоб добре піднімалось тісто.

2 учень. Щоб небажаний гість більше ніколи не приходив до хати, йому в спину мели віником через поріг, примовляючи: ”Тогди сюди вернешся, як це сміття збереш”. Тому старі віники й мітли, які набралися ”погані”, не годилося спалювати — можна накликати бурю або великі вітри. Винятком було лише вогнище в купальську ніч. Тоді особливо небезпечні відьми. Вони полюють за ”поганою мітлою”, щоб використати її у своїх чаклуваннях, літати на ній на Лису гору. ”Погані віники” підкидали під поріг хати, у город, у віз нареченим, щоб навести пристріт, викликати сварки, хвороби й інші нещастя.

3 учень. Якщо в будинку траплялися серйозні неприємності, віник-«оберіг» міняли на новий, вважаючи, що він увібрав у себе весь негатив. Старий віник закопували на перехресті дорогіг так, щоб земля прийняла в себе всі біди і вони не перейшли до іншої людини.

4 учень. Віник кидали услід людини, що володіє поганим поглядом.

5 учень. Кого захищають обереги?

1 учень. Обереги захищають і тих, хто їх тримає вдома, і тих хто їх виготовляє.

2 учень. Українська народна творчість славиться своїми прислів’ями, а які прислів’я про віник ви знаєте?

3 учень. Віник задля сміття виник.

4 учень. Де сім господинь, там хата віником не метена.

5 учень. У нас так ведеться, що хата віником мететься.

1 учень. Метуть віником коври, метуть хати і двори. Метуть пил зі всіх кутків і б’ють п’яних мужиків.

2 учень. Які загадки ви знаєте?

3 учень. Стоїть у куточку,
підв’язане поясочком,
хто його рушить,
танцювати мусить.(Віник)

4 учень. У полі ріс і розвивався
Козачки Нехворощі син,
Всесвітнім став,
З людьми спізнався.
Дивись - де хата, там і він.
Скрізь у господі порядкує,
Щоб добрим людям догодить;
Щодня по хаті він танцює,
Буває так, що аж курить.
Його усяка баба знає,
Та нам у баби не питать,
А вас загадочка питає,
Щоб знать самим, як його звать. (Віник)

5 учень. Підсмикане, підтикане,
Всю хату збігало,
Під припічком сховалося. (Віник)

1 учень. Які прикмети, пов’язані з віником, ви знаєте?

2 учень. Обметеш кого-небудь віником - назавжди неодруженим залишиться (заміж не вийде).

3 учень. Підмітаєш підлогу нерівно, сміття залишаєш - заміж за рябого вийдеш.

4 учень. Віником забороняється бити дитину — буде ледащо, дорослого — всохне, худобу — стане безплідною. Але спійману відьму або людину з ”недобрим оком” — навіть треба: так їх можна позбавити здатності шкодити.

5 учень. Які ворожіння ви знаєте?

1 учень. Перед сном дівчата брали віника, витягували з нього прутика і клали в тарілку з водою, приказуючи: "Суджений-ряджений перевези через місток". Якщо вранці прутик приставав до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився.

2 учень. Які ви знаєте легенди про силу оберегів?

3 учень. Про силу оберегів люди розповідають багато легенд. Так про одну з них розповіла знайома жінка, яка виготовляє та продає обереги. До неї підійшла жінка. Вона шукала розради – її сина безвинно ув’язнили. Придбавши оберіг-віник, матір поспішила передати його синові, а той не випускав його з рук – так вірив, що справедливість візьме гору. Так і сталося. Хлопця невдовзі звільнили, а матір не переставала дякувати.

Висновок:

Ми ознайомилися з віником-«оберегом», народними традиціями, звичаями, загадками, говірками, приказками та легендами, які пов’язані з віниками.

Кiлькiсть переглядiв: 553

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Дата останньої зміни 14 Червня 2018

Фотогалерея